Найчастіше це стається при самостійній неповній заміні мастила, коли автовласник долив оливи "на око".

Виробник встановлює максимальну позначку рівня мастила з розрахунком, щоб колінвал двигуна ні за яких умов не стикався з поверхнею мастила , що знаходиться в картері. Коли ж він «плюхається» по мастилу, останнє збивається в емульсію.

Те, що стається з мотором одразу: масляний насос починає захоплювати емульсію замість рідкого мастила і гнати її системою змащення. Емульсія змащує набагато гірше рідкого лубриканта і це стає причиною прискореного зносу всіх рухомих частин в моторі, включаючи деталі самого масляного насоса.

Друга проблема викликана тим, що емульсія займає набагато більший об'єм, ніж мастило, з якого вона утворилася. Тому в картері двигуна різко зростає тиск. Настільки, що мастило починає видавлюватися назовні крізь сальники і ущільнення мотора.

Менш критичними для здоров'я двигуна наслідками є різке збільшення його "чаду" в циліндрах. Через що можна буде швидко вивести з ладу каталізатор, а також свічки, що будуть закоксовані, та отримати проблеми у вигляді нестабільного запалювання, утрудненого пуску, різкого збільшення витрат палива і падіння потужності.

Загалом, вердикт один: якщо влив мастила в мотор більше норми — на авто їздити не можна до тих пір поки не приберуться надлишки.