Є дві категорії водіїв: одні міняють мастило самі, інші надають перевагу спеціалістам. Але усім пам’ятати основні правила заміни оливи:

• Заміна згідно з точними рекомендаціями виробника.
  Для більшості автомобілів вона становить 10-20 тис. км пробігу з урахуванням, що автомобіль експлуатується в нормальних середньостатистичних умовах. З практики відомо, що якість українських доріг залишає бажати кращого, тому можемо уявити, які навантаження несе автомобіль. Додаємо кліматичні умови з великими перепадами температур, і на виході маємо зовсім інші потреби. Зазвичай показник, який записаний в експлуатації, слід ділити навпіл
• Перелив мастила.
  Така помилка поширена серед людей, які здійснюють заміну самостійно.
  У всіх автомобілях є масляний щуп з мітками мінімального і максимального рівня. Їх потрібно контролювати. Якщо залити більше, мастило почне потрапляти на ті механізми та вузли, де воно бути не повинно. А це призводить не тільки до збільшення витрат палива та перевитрат мастила, а й інших неприємних порушень у роботі елементів.

• Недолив мастила.
  Так само небезпечний, як і перелив. Недостатній рівень мастила змушує працювати двигун “на сухо”. І коли усі рухомі елементи не отримують належної кількості мастила, вони працюють на знос.
• Постійний долив мастила.
  Коли автомобіль має великий пробіг та знос через старість, двигун може “поїдати” велику кількість мастила. І деякі автовласники хибно вважають, що в таких випадках можна просто постійно доливати оливу, ніколи її не замінюючи.
  Нове мастило змішуватиметься зі старим, забруднюватиметься і втрачатиме свої властивості. До того ж, той самий масляний фільтр, який відповідає за очищення мастила і вміст, теж не змінюватиметься. А такі дії прямо приведуть до повільної смерті двигуна.
• Змішування.
  З’єднання різних олив небажане, але можливе: при змішуванні необхідно, щоб допуски залитої та нової оливи співпадали.